ІнкогнітО не вдяг пальто

"Подія, що сколихнула суспільну свідомість – вихід до народу керівника держави. Про це вже говорилося чимало, та все ж тема ця занадто важлива, щоб не обговорити її ще й у віршах" -вважає Олександр Ірванець і  пропонує перейнятися цією подією всім, здатним до віршування, в рамках  проекту "Вірші з нагоди", пропонуючи за приклад власного твора:

ВІРШ ПРО ВИХІД В ЛЮДИ

Гуляв столицею… ну майже
Простий, звичайний чоловік.
Щоправда, кілька суперважів
Усе ж ішли неподалік.

Він буть хотів інкогніто,
Щоб не пізнав його ніхто.
Та все ж про це дізнались,
Роззяви позбігались!

Тримаючи пристойність,
Балакали про скромність,
Питався люди притомний:
«Чому такий ви скромний»?

Хоч журналістський диктофон –
Це зрадник електронний,
Й насправді крикнув гегемон:
«Чому такий ви стрьомний»?

Як хочеш буть інкогніто –
Вдягай невидиме пальто!

• Примітка – у слові "інкогніто" наголос просимо ставити на останньому складі. Така ото примха автора.